Як утримувати баланс між наполегливою працею, талантом і дитячою свободою? Які навички потрібні для щасливого життя?
Бути в контакті зі своєю дитиною – мабуть, найкраще, що можна зробити для дружби з нею. Дивіться разом «дурні відосікі» і блогерів, грайте в комп'ютерні ігри, дізнавайтеся, чим цікавляться ваші діти – тоді вони теж будуть цікавитися вашими справами. З дітьми треба жити разом, взаємно вчитися один у одного.
Наша головна роль як батьків – дати дітям відчуття, що все можна зробити, все можна спробувати і що світ класний, що вони бажані та улюблені, що нема чого боятися. Треба бути уважними, бути на боці дитини, бути готовими серйозно поставитися до не дуже серйозних на перший погляд речей. Адже гра – це прототип життя.
Проблема в тому, що раніше батьки вчили тому, що вміють та роблять самі. А зараз в нас ситуація така, що дуже невеликий відсоток дорослих демонструє здатність гармонійно жити в сучасному світі.
Як треба навчати сучасних дітей? По-перше, поважати гідність дитини та її право на свій шлях, тобто бути готовим прийняти і помилки в тому числі. По-друге, підтримувати та допомагати, коли є запит на допомогу. По-третє, обіймати дитину своєю увагою, але не тим прискіпливим спогляданням, як у контролера, а серцем, відчуттям, щоби бути здатним розуміти запит. Іноді він може бути без слів. Часто це називають «бути у контакті».
Головне – щоб діти були людьми, вміли співпереживати, поставити себе на місце іншого, не були жадібними чи егоїстами. Це питання навіть не «сучасності», а людяності.
Головна «місія» батьків – любов до дітей і особистий приклад. Це основа виховання. Дітям потрібна безумовна любов: «Навіть якщо я на тебе зараз сердитий, я все одно люблю тебе най-най-найбільше на світі» (що не означає потурання й дозволу маніпулювати собою).
Якщо батьки не навчають правильно користуватись іграми, планшетом, комп'ютером, це те саме, що випустити дитину на вулицю і сказати: ну, навчайся. Звісно, у дворі його чомусь навчать...
Головне завдання батьків – захищати і бути опорою, доки діти лишаються дітьми і ще не почали бунтувати. Ситуації, коли батькам вдається не поламати, а підтримати і допомогти зробити правильний вибір, найбільш виграшні.
Хочеться, щоб сучасні діти вміли спілкуватися. Якщо у них виникає проблема – щоб вони могли її донести до того, хто їм допоможе. Або якщо вони відчувають радість чи щастя, щоб могли цим поділитися, щоб не закривалися у собі, вміли формулювати, ставити задачі, шукати союзників і отримувати те, що вони хочуть – звісно, без порушення рамок інших людей.
